- граматична категорія
- grammatical category
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
граматична категорія
Look at other dictionaries:
категорія — ї, ж. 1) філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Категорія часу. Категорія причини. 2) наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. або їхню … Український тлумачний словник
середній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). •• Сере/дній па/лець палець,… … Український тлумачний словник
рід — ро/ду, ч. 1) Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об єднання кровних родичів. 2) Ряд поколінь, що походять від одного предка. || збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. || Уживається на позначення належності … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
вид — I у, ч. 1) Те саме, що обличчя. || рідко.Вигляд, зовнішність. 2) на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. •• На виду/ так, що видно. II у, ч. 1) Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. 2)… … Український тлумачний словник
відмінок — нка, ч. Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні. •• Ору/дний відмі/нок грам. відмінок, який відповідає на питання ким? чим? … Український тлумачний словник
двоїна — и/, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети … Український тлумачний словник
дійсний — а, е. 1) Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. ді/йсне, ного, с. Реально існуюче. •• Ді/йсне число/ мат. позитивне число, від ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ри/нок ек. ринок, на якому дилер може… … Український тлумачний словник
доконаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доконати 2). || доко/нано, безос. присудк. сл. •• Доко/наний вид грам. лексико граматична категорія дієслова, що виражає такі відтінки дії, як завершеність, обмеженість у часі, результативність … Український тлумачний словник
мова — и, ж. 1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування … Український тлумачний словник
модальність — ності, ж. 1) Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності й виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. 2) У логіці – характеристика судження залежно від встановлюваної ним… … Український тлумачний словник
